Коли народжується дитина, увесь світ фокусується на ній. Але в цей самий момент відбувається ще одна грандіозна подія — народжується мама. Сьогодні у світі відбувається справжня «тиха революція». Дедалі голосніше говорять про те, що цей перехід не є просто зміною соціальної ролі. Це глибока біологічна та психологічна трансформація, яка має свою назву. 

 

У 2023 році британська журналістка Люсі Джонс видала книгу з однією назвою — «Matrescence»  і вона стала книгою року за версією New Yorker, New Statesman і Daily Mail. TED-лекція репродуктивної психіатрині Александри Сакс зібрала більше 27 мільйонів переглядів. Наукові журнали публікують дослідження про те, як материнство буквально перебудовує мозок. У соцмережах жінки по всьому світу пишуть: «Я нарешті зрозуміла, що зі мною відбувалося».

Це має свою назву — матрісценція (англ. matrescence). 

 

Звідки взявся цей термін?

 

Хоча термін став віральним лише нещодавно, він був введений понад 50 років тому антропологинею Даною Рафаель у 1973 році. 

У своїй фундаментальній праці «The Tender Gift: Breastfeeding» («Ніжний дар: грудне вигодовування») Дана Рафаель не лише вперше описала термін «матрісценція», а й докорінно змінила погляд на те, що насправді потрібно жінці після появи дитини.

 

Вивчаючи материнство в понад 250 культурах світу, вона виявила дивну річ: у більшості суспільств існують особливі ритуали, правила й підтримка для жінки після пологів. Лише в західній культурі після народження дитини вся увага різко переключається на немовля, а жінка залишається наодинці з тим, що відбувається всередині неї.

Рафаель дала цьому явищу назву — matrescence, поєднавши латинське mater (мати) із суфіксом -escence, що позначає процес становлення. Так само, як adolescence — пубертатний період, перехід до дорослості, матрісценція — це перехід до материнства.

Головний висновок її роботи полягав у тому, що успіх грудного вигодовування та ментальне здоров'я матері залежать не від міфічних «вроджених інстинктів», а від якості соціальної підтримки, яку отримує жінка. При цьому Рафаель відкрито критикувала підходи тогочасної медицини, заявляючи, що медична спільнота фактично ігнорує колосальну психологічну трансформацію жінки, фокусуючись виключно на фізичних показниках здоров’я немовляти.

 

Вона писала:

«Пологи запускають цілу низку надзвичайно драматичних змін у фізичному стані нової матері, в її емоційному житті, в її статусі всередині групи, навіть у її власній жіночій ідентичності. Я виокремлюю цей перехідний період, називаючи його матрісценцією, щоб наголосити на матері та зосередитись на її новому способі життя».

 

Цікаво, що саме Дана Рафаель також першою запропонувала слово «доула» — і цей термін одразу прижився. Матрісценція ж на довгі десятиліття залишилась у тіні.

 

У 2008 році клінічний психолог і викладачка Колумбійського університету Орелі Атан (Aurélie Athan, Ph.D.) виявила роботу Рафаель, коли шукала пояснення для того, що бачила у своїх пацієнток: жінки приходили до неї з відчуттям, що вони «зникли», «не впізнають себе», «мають любити кожну хвилину, але не можуть». Жодна з наявних клінічних категорій не описувала цей стан точно.

 

Концепція матрісценції для неї стала відповіддю. Атан присвятила наступні роки тому, щоб повернути цей термін у наукову та суспільну дискусію — вже з позицій сучасної психології.

 

Вона наполягає: тривалість матрісценції є індивідуальною, повторюється з кожною дитиною і, можливо, супроводжує жінку все життя.

Джерело: empowermatrescence.com; matrescence.com

Стаття Александри Сакс у New York Times і її TED-лекція «A new way to think about the transition to motherhood» стали точкою входу для мільйонів жінок. Вона пояснила матрісценцію масовій аудиторії простою мовою: це не патологія, це нормальний, але складний розвиток.

 

Люсі Джонс — науковий журналіст

 

Її книга «Matrescence: On the Metamorphosis of Pregnancy, Childbirth and Motherhood» (2023) стала справжнім проривом. Джонс поєднала особистий досвід із дослідженнями з нейронауки, еволюційної біології, психоаналізу та соціології. Книга потрапила до лонг-листу жіночої премії з нон-фікшн і отримала відгуки, як «найкраща книга про материнство, яку я читала».

Вона описує небезпечні наслідки того, що ми ігноруємо материнський досвід: сьогодні кожна десята жінка розвиває психічне захворювання в перший рік материнства.

 

 

У 2023 році журнал Trends in Cognitive Sciences опублікував ключову наукову роботу: Orchard, Rutherford, Holmes та Jamadar — «Matrescence: lifetime impact of motherhood on cognition and the brain». Автори показали, що мозок матері зазнає значної структурної та функціональної нейропластичності, яка є довготривалою та присутня протягом усього подальшого життя. Змінюється структура сірої речовини, перебудовуються зони, відповідальні за емпатію, соціальне зчитування, увагу, пам'ять.

 

Вчені виявили, що в перші місяці після пологів деякі когнітивні функції тимчасово знижуються — не тому що мати «тупіє», як часто ми можемо чути таке від самих матерів, а тому що мозок перебудовується під нові задачі. Через рік-два після пологів когнітивні показники не просто повертаються до попереднього рівня у багатьох жінок вони стають вищими. Є гіпотеза, що складне середовище материнства формує когнітивний резерв, який захищає мозок у похилому віці.

В Україні ми добре знаємо термін «післяпологова депресія», а ще ми точно чули про «вигорання». Але всі ці терміни описують щось, що пішло не так. Щось, що треба лікувати або виправляти.

 

Матрісценція — це інше. Це слово, яке каже: те, що з тобою відбувається — нормально. Ти не зламана, не слабка, не «погана мати», якщо не відчуваєш себе собою. Ти переходиш через один із найскладніших і найзначніших процесів людського розвитку.

А коли у тебе немає слова для того, що ти переживаєш — ти не можеш про це говорити. Не можеш попросити підтримки. Не можеш зрозуміти, що це скінчиться. Не можеш пояснити партнеру, мамі, подрузі.

 

В умовах українських реалій, де жінки часто стають матерями в умовах війни, переміщення, відсутності підтримки та тиску «тримайся», усвідомлення того, що твоя трансформація є реальною та значущою, може стати справжнім психологічним рятувальним колом.

 

 

Як це розуміння може змінити наше життя

 

1. Ви перестаєте себе звинувачувати. Якщо ви знаєте, що відчуття «я не знаю, де я» — це нормальна частина переходу, а не ознака того, що ви «неправильна мати», — ви звільняєте себе від безкінечного почуття провини.

 

2. Ви перестаєте чекати, коли «повернетесь до себе». Матрісценція каже: та попередня ви — частково вже інша людина, а нова ви — ще формується. Ви не «втратили себе», а знаходитесь в процесі становлення.

 

3. Ви можете говорити про це. З партнером, з лікарем, з подругою, з психологом: «Я переживаю матрісценцію» — це зовсім інше висловлювання, ніж «мені погано і я не знаю чому».

 

4. Ви по-іншому ставитесь до «мамського мозку». Забула де поклала ключі? Важко зосередитись? Це лише нейропластична перебудова й наш мозок зараз буквально навчається бути матір'ю.

 

5. Ви даєте собі час. Матрісценція не закінчується через 40 днів після пологів. Вона може тривати місяці, а то й роки і це нормально. Ви маєте право не «відновитися» за графіком.

 

Дана Рафаель написала у 1975 році: «Народження дитини не робить автоматично жінку матір'ю. Час, який потрібен для того, щоб стати матір'ю, потребує вивчення».

 

Пройшло 50 років. Наука нарешті це вивчає. Світ нарешті це визнає. І нам — час додати це слово до нашого словника.

 

Поділіться цим дописом із тими, хто зараз переживає цей процес.

 

Джерела

  • Dana Raphael, The Tender Gift: Breastfeeding (1973) — перша поява терміна
  • Wikipedia — Dana Raphael
  • Aurélie Athan, matrescence.com — matrescence.com
  • EmPower Matrescence — empowermatrescence.com
  • Alexandra Sacks, TED Talk: A new way to think about the transition to motherhood
  • Lucy Jones, Matrescence: On the Metamorphosis of Pregnancy, Childbirth and Motherhood, Penguin, 2023 — penguin.co.uk
  • Orchard, E.R., Rutherford, H.J.V., Holmes, A.J., Jamadar, S.D. (2023). Matrescence: lifetime impact of motherhood on cognition and the brain. Trends in Cognitive Sciences, 27(3). — cell.com
  • Chechko, N. et al. (2025). Maternal neuroplasticity and mental health during the transition to motherhood. Nature Mental Health
  • REC Parenting — recparenting.com
  • Positive.news — positive.news