Знаю, для багатьох батьків це те питання, що викликає і відчуття вини й постійні сумніви.

Коли я була в декретній відпустці, то працювала з дому, через те, що мені дозволяла моя дитина й мені було не цікаво інакше. Для мене робота стала джерелом ресурсу й натхнення. Але є дуже багато батьків, що завжди працювали з дому й коли народилась їх дитина — здається, що вони можуть продовжити в тому ж ритмі. А ще є рідні, які тобі «підкажуть», що це ж не складно! Не потрібно няню, садочок, допомогу — ти ж все одно вдома; будеш все встигати.

Ми малюємо собі певні ілюзії, як це буде й зіштовхуємось із болючою реальністю, коли не все йде не по плану. 

 


 

5 порад для роботи вдома з дітьми

Незалежно від того, чи у вас новонароджений, чи дошкільник, існує багато творчих способів залишатися хорошими батьками, працюючи з дому. Бувають моменти, коли у вас немає допомоги з дитиною, але вам все одно потрібно працювати. Сподіваюсь, що ці поради дадуть вам натхнення, як знайти баланс між роботою та батьківством, коли ви працюєте з дому з малюком!

1. Якщо це можливо, створіть гнучкий графік разом зі своїм роботодавцем

Робота з дому з малюком означає, що ви матимете моменти, коли вам раптом потрібно буде відповісти на потреби вашого малюка (наприклад, при зміні підгузків, під час годування або під час обіду). У дні, коли вам доводиться залишитися вдома з малюком, запитайте у свого роботодавця, чи можна змінити свій графік. Плануйте зустрічі на той час, коли ваш малюк найспокійніший (одразу після їжі або після пробудження). Повідомте своїх колег якнайшвидше і розробіть план, що задовольнить всіх, щоб ви відчували підтримку. Готуючись повертатися на роботу після декретної відпустки, зробіть перехід якомога плавним для своєї сім'ї й майте план на дні, коли вам доведеться працювати з вашим малюком вдома.

2. Створіть команду підтримки

Якщо ваш партнер є батьком, який працює з дому, ви можете домовитися про своєрідне чергування, щоб ви обидва мали можливість сконцентруватися на роботі. Чи це буде ваш партнер, чи члени родини, чи помічниця-няня — вам необхідно передати деякі обов'язки по догляду за дитиною іншим людям, щоб у вас було достатньо часу для робочих годин. Розумію, що для когось це є нереальним. Знаю, що зараз багато матерів виїхали за кордон з дітьми, без чоловіка, без жодної підтримки й фінансів на няню немає. Але, а такі моменти нам залишається тільки прийняти цю ситуацію й розуміти, що ми просто супергерої, які роблять все можливе, з усіх тих ресурсів, які у нас є. Так, це супер складно, але така реальність й тут просто необхідно знаходити можливість для відновлення власного ресурсу. І мені дуже хочеться обійняти й підтримати таких матусь!

 


Не так давно я вперше стала тіткою й моя сестра переїхала із мегаполіса в маленьке містечко, в пошуках безпеки, як і багато українців сьогодні. Через це її чоловік втратив роботу, а вона працює віддалено онлайн. Отже, вони домовились, що чоловік буде опікуватись малюком, а вона — працювати. І це повноцінний робочий день, коли ти закриваєшся в кабінеті, маєш важливі дзвінки з клієнтами й тебе не мають відривати. Ох, як вона переживала через те, що вона не достатньо уваги приділяє дитині! Хоча за малюком є чудовий догляд, але через те, що колись хтось нам сказав, що жінка повинна приділяти дитині більше уваги, ніж чоловік — ми так себе картаємо.

Тут також спрацьовує те, що ми могли уявляти собі по іншому цю зустріч з малюком. Ми хотіли б бачити більше моментів життя дитини, але ситуація складається інакше й це нас дуже боляче ранить. Можливо, хтось хто читає цей допис зараз, теж опинився в схожій ситуації. Нам доводиться справлятися із думкою суспільства, нав'язаними стереотипами, власним відчуття вини, самотужки й це дуже складно. Це точно не додає нам ресурсу для того, щоб справлятись із тим, що нам доводиться робити!

 


Саме тут ми можемо потрапити в пастку! Думаючи, що якщо ми працюємо весь день й не бачимо дитини, то після роботи ми повинні весь свій вільний час приділяти тільки їй. Й ми забуваємо про свої потреби, про свій відпочинок.

Можливо, складно стає ще й нашому партнеру, який також виріс зі своїми нав'язаними стереотипами про те, що він має "здобути хліб" для сім'ї. Й самі стосунки стають напружені, бо всі борються з власною драмою. Знайти підтримку складно, бо хто про таке говорить, всі пригнічують ці емоції в собі. Хоч ви, впевнена, й самі знаєте про те, як важливо говорити одне з одним, але не можу не нагадати вам про це! Бо ви ті люди — що найбільше можуть зрозуміти зараз одне одного.

3. Працюйте, коли діти сплять

Якщо ваш малюк молодший за рік, скористайтеся всіма потрібними денними снами, які у нього є. Спробуйте виконати якнайбільше під час сну. Для створення структури та послідовності на початку дня спробуйте знайти свою ранкову рутину з дітьми. Прокидання рано вранці, до того, як ваш малюк прокинеться, чи намагання бути якнайбільше продуктивними після того, як він засне — може допомогти вам використовувати кілька годин безперервної роботи, коли у вас немає інших варіантів.

 


4. Робіть перерви протягом дня

Чи то коротка прогулянка навколо кварталу з вашою дитиною, чи кілька хвилин для читання, такі моменти допоможуть вам відновити ресурс й відчути, що ви приділили час малюку. Часті перерви фактично можуть зробити вас більш продуктивними й підвищити вашу здатність концентруватися. Спробуйте Метод Pomodoro: працюйте у циклах по 25 хвилин і робіть перерву на 5 хвилин, коли лунає сигнал таймера.

5. Створіть простір для малюків

Якщо ваша дитина ще зовсім маленька й повинна бути поруч з вами, організуйте простір так, щоб зручно забезпечити всі її потреби. Розмістіть поруч кошик для сну чи люльку — це чудові мобільні матеріали, які ви зможете транспортувати з робочого місця до кухні чи до спальні. Поруч із вашим столом розмістіть килимок для гри, щоб малюк проводив час на животику в період активностей. Буде чудово, якщо вдасться розмістити дзеркало на стіну. Тренажери та мобілі можуть на довго, для малюка цього віку, затримувати увагу й дати вам пару хвилин на те, щоб доробити щось невідкладне.

 


Організація простору за монтессорі-методом, в даній ситуації — ваш рятунок! Оскільки ми прагнемо зменшити ті моменти, коли дитина буде потребувати нас — дуже важливо організувати для неї середовище де вона зможе самостійно справлятись із труднощами й потребами, що виникають. Саме тому, нам так важливо розвивати самостійність малюка. Але не хвилюйтесь, це тільки на користь дітям й всі вони прагнуть до цього, коли створені умови. Читайте детальніше про те, як створити таке середовище для дитини в нещодавньому дописі.