В Монтессорі дуже важливим є підготовлений простір! Але ще важливішим за простір — є підготовлений дорослий!
Так, нам також потрібно думати про те, як готувати себе до батьківства чи у ролі батьків, не забувати піклуватись про себе, щоб мати енергію піклуватись про наших дітей!
Батьківство потребує набагато більше сил, ніж ми собі можемо уявити під час вагітності. Тому, дуже важливо організувати рутину так, щоб мати можливість не забувати про себе.
Що нам дає така підготовка?
- розуміння потреб дитини та можливостей її розвитку — допомагає нам приймати дитячі фрустрації, справлятись із кризовими періодами розвитку;
- розвиток нашого емоційного інтелекту допомагає нам приймати нашу дитину в будь-якому стані й навчати її справлятись із власними емоціями;
- власний духовний розвиток допомагає нам розуміти потенціал дитини, слідувати йому.
Перші місяці після народження дитини перевертають наш звичний ритм з ніг на голову. Керуючись інстинктами, й отриманими знаннями, ми повністю занурюємось в догляд за дитиною. Ми стаємо менше спати, у нас в будь-якому випадку більше стресу, жінки переживають гормональні зміни, емоційні гойдалки; ми підлаштовуємо свій режим, під режим дитини. І це є нормою цього періоду.
Перші місяці життя дитини, симбіозу, ми нероздільні з малюком. Захоплені цим періодом та новими емоціями, ми вже не зважаємо, що десь пропустили сніданок чи обід, що десь пожертвували сном чи ванною. Зараз для нас це дрібниці. Ми перестаємо закривати свої базові життєві потреби. Й дійсно, наш організм швидко-адаптивний. Проте, ці жертви мають свою ціну.
Що робити?
Навіть із самого народження дитини, ви можете організувати рутину так, щоб забезпечувати ваші потреби, просячи підтримки у партнера, близьких чи рідних. Ніколи не соромтесь просити про допомогу! Зараз ваше головне завдання — адаптація дитини й ви!
Змиріться, що тепер ви не зможете жити, як раніше, встигати мільйон задач, як це роблять «ідеальні інста-батьки»! Це все вигадана картинка й за нею завжди будуть такі самі брудні підгузки, таке саме недосипання, стрес, біль, безмежне щастя й відчуття безпорадності одночасно. Це час для вас «заземлитись». Не робіть зараз через силу хатні справи, коли на це немає сил.
Ніколи, не слухайте тези «ми жили у важкі часи, справлялись, а у вас все є, й ви до психологів ходите»! Зараз не той час, й дякувати Богу, у нас є можливості для того, щоб наше батьківство було щасливим, а дитинство наших дітей наповнене гармонією! Ми ж прагнемо не тільки задоволення базових потреб дитини, а й думаємо про їх емоційний інтелект, фізичний, духовний й культурний розвиток. То ж це набагато складніше, ніж «головне, щоб ситі та здорові були».
Додаткові руки допомоги ніколи не будуть зайвими! Замовити готову їжу, знайти прибиральницю, няню чи інших людей, яким ми можемо дати роботу, але й отримати додаткові пару годин на себе чи на час із дитиною — це завжди хороша ідея й це ніколи не соромно! Навіть якщо немає змоги найняти прибиральницю — ніколи не соромно попросити допомоги у мами, сестри чи друзів.
Мій досвід
Ставши мамою мене заполонила гординя, що я зможу все й сама. Краще мене ніхто не знає! І це працювало, чесно… Перші пару місяців. А далі я перестала контролювати свої емоції. Плакала над праскою опівночі, запевняючи себе, що я мушу, я сильна. Чоловік не знав чим допомогти, бо я завжди відкидала допомогу й не просила про неї, потай ображаючись. Потім, вигорання, депресія — привіт психотерапія. Я щаслива, що прийшла до цього й змогла не тільки вирости, як матір, а і як людина! Тому, час з психологом чи коучем може стати рятівним, якщо ви помічаєте, що переносите у власне життя ті помилки, що допускали ваші батьки.
У своїй книзі «Малюк Монтессорі» Сімона Девіс радить нам стежити за тим:
-Чи випили ви достатньо води?
-Чи ви поїли?
-Чи перепочили, коли потребували цього?
-Як ви реагували на різні події протягом дня?
-Які емоції ви переживали сьогодні?
-Що дратувало вас чи було тригером?
-Чи достатньо у вас ресурсу?
-З чим ви добре справлялись?
-За що ви вдячні?
Ці пункти є орієнтирами самоконтролю. Тому, не виніть себе, якщо відповідь негативна. Це лише спосіб проаналізувати, що ви втрачаєте ресурс й потрібно більше допомоги та підтримки для його поновлення.
Висновок
Коли ми стаємо батьками ми отримуємо стільки посилів, що можна роботи, а що ні, стільки суперечливих думок… Але завжди варто пам’ятати, що інтуїтивно ми знаємо правильне рішення, й ми його почуємо, якщо будемо в ресурсі! Навчіться пробачити собі помилки й пам’ятайте, що без них ми не можемо удосконалюватись у цій важливій сфері нашого життя.
