Марія Монтессорі сказала

"Будь-яке дитя, яке вміє самостійно себе обслуговувати, зав'язати шнурки, одягатись або роздягатись, відображає через свою радість й досягнення, образ людської гідності, що походить від відчуття незалежності"

Марія Монтессорі "Дитина в сім'ї"

 

Чому ми хочемо, щоб малюк сам одягався?


Тому що:

• це прояв поваги до дитини;


• це підтримка незалежності та розвитку самостійності;


• це підвищує її самооцінку;


• це навчає практичних життєвих навичок, включаючи дрібну моторику;


• тому що діти здатні на це, якщо надати їм можливість та спрямувати;


• це спосіб дитині проявити свою волю;


• це можливість, коли дитина зможе бути активним учасником побуту сім’ї від народження!

 

 

Що врахувати для того, щоб дитина легко й із задоволенням засвоїла самостійне одягання?

 

1. Навчання дитини карти свого тіла.

Навчання одягання й роздягання починається не в 7  років, не в 5 й навіть не в три. Цей процес запускається з народження.

Коли наша дитина ще тільки народилась, й ми проводимо 4-ий триместр "доношуючи її", роблячи масаж, спілкуючись із дитиною, купаючи — вже тоді ми можемо навчати малюка карти її тіла. Це дуже важливі знання для самопізнання, швидкого освоєння туалету, сексуального виховання в майбутньому та легкого здобуття різних життєвих навичок, включаючи самостійне одягання й роздягання.

 

Як це відбувається?

Ми спілкуємось із дитиною, розповідаючи їй, що ми зараз робимо. Наприклад, коли ми робимо масаж, то озвучуємо дитині, яку частину тіла ми масажуємо, що це, а що це, для чого ці частини тіла (ніжки, щоб ходити й бігати, вушка — щоб слухати тощо).

 

Вам здається, що дитина вас ще не розуміє, тому це не важливо. Але на підсвідомому рівні дитина все фіксує, й коли буде здатна —набагато швидше засвоїть цю інформацію, ніж якби ви її не озвучували.


2. Організоване середовище де в дитини є вільний доступ до необхідних речей.

Організоване середовище — це не лише про розміщення меблів у кімнаті. Це й про час та клімат, який ми пропонуємо дитині, щоб вона могла вдягтись. Більшість діток не люблять поспіх, тому у нас є необхідність в достатній кількості часу для цього процесу, без втручання. Клімат — це про спокій в цій зоні, де батьки приймають ситуацію, не наполягають, не поспішають, й що найгірше, не сварять за помилки, бо вони будуть.


 

Організоване середовище — це про відкритий вільний доступ до власних речей. Ми можемо обрати невелику кількість актуальних речей, не більше двох варіантів для верху й для низу, білизну та взуття. Дитині складно визначитись, тому, ми надаємо обмежений вибір, але все ж є.

Багато хто обирає для відкритого зберігання стійку із плечиками, хтось відкриту шафу чи кошик з одягом. Обирайте те, що не буде загромаджувати ваш простір.


 

Необхідно також підготувати низький й зручний стільчик, що буде в цій зоні. Одягатись на підлозі дитині не зручно. Тому, це спростить навчання.

Ви також можете розмістити в цій зоні кошик для брудної білизни та одягу, щоб за потреби дитина змогла легко змінити одяг, не перебігаючи з кімнати в кімнату й не руйнуючи концентрацію.

Заплануйте процес одягання й роздягання у ваш режим дня й чітко слідуйте цьому графіку.

 


 

3. Вибір зручного одягу.

Впевнена у вас є власні улюблені бренди дитячого одягу. Я завжди обожнювала ті, що були надзвичайно зручними дитині, хоча іноді грішила просто красивим одягом, коли хотілось вбрати доньку у гарну святкову сукню. Проте, для повсякденного життя й навчання самостійного одягання вам просто необхідні саме зручні речі.

Для малюка найзручнішими будуть штани без ґудзиків чи замків. Обирайте нижній одяг на широкій гумці. Не варто обирати вузькі легінси чи джинси для навчання.

Це ж стосується верху — футболки та светри, для навчання, обирайте без замків та застібок. Горловина повинна бути достатньо широкою й верх не має обтягувати тіло.

Сам по собі одяг повинен бути підібраним по віку, бути приємним на дотик, не колотись, етикетки не повинні натирати тіло.

Ваше ідеальне взуття — те, що на липучці!

Одяг із принтом чи зображенням на передній частині можуть допомогти зрозуміти, де перед, а де зад. Також, якщо бирка комфортна, краще її залишити на спині, щоб дитина змогла орієнтуватись де передня й задня частини.

Нам також доведеться змінювати одяг відповідно до погоди й надавати той вибір, що буде відповідним.



 

4. Загальний фізичний розвиток малюка.

Готовність дитини до самостійного одягання й роздягання буде очевидною. Але для того, щоб допомогти нашій дитині легко освоювати цю навичку — нам варто пвклуватись про активний фізичний розвиток, задіювання, як великої так і малої моторики тіла. 

 

Найперше, що дитина буде здатна зняти самостійно — це зазвичай шапочка чи шкарпетки. Ми повинні всіляко заохочувати їїдо цього. Кожного разу коли ми одягаємо дитину близько шестимісячного віку, нам варто поставити її на коліна, спинкою до себе й показувати, що ми робимо. Повільно демонструємо які рухи необхідні, щоб одягти штанці, шкарпетки тощо.

Ми маємо переконатись, що моторика дитини достатньо розвинена, щоб впоратись із цим завданням.


5. Підготовка дорослого (віра в можливості дитини).

 

Нам слід навчитись спостерігати за нашими дітьми, щоб розуміти їх можливості, бар'єри, темпи засвоєння певного виду діяльності. Це допоможе нам аналізувати успіхи наших дітей й пропонувати їм те завдання, що буде посилам, але й матиме той необхідний рівень складності. 


Найголовніше, ми повинні повірити, що наша дитина здатна зробити набагато більше, ніж ми собі могли уявити.

 

Самостійне одягання дитини — це не про те, щоб дитина була залишена сама на себе!

Навпаки, перший час, вона потребуватиме більшої нашої залученості та підтримки, ніж якби ми самі її одягли. Та в перспективі — це швидко окупится вам вільним часом, але, що найголовніше, вашій дитині це необхідно для її загального розвитку, сили волі та впевненості. Впершу чергу, ми робимо це для дитини, щоб вона могла приймати й вирішувати життєві виклики й робити це в задоволення.

 

Давнє відео де показую, як втілювала ці рекомендації у власному вихованні.