Довкола методу Монтсессорі є чимало міфів, які зупиняють мам на шляху до позитивного виховання.
Не один раз я зіштовхувалась із певними міфами та суперечливими трактуваннями методу Монтессорі у своїй практиці. Впевнена, всі вони пов'язані із не достатньою кількістю інформації, щоб глибоко проаналізувати тему. Тому, вирішила зібрати деякі найпопулярніші з них й дати коментар щодо цього.
Я щиро переконана та поважаю те, що кожен в праві обирати ті методи та стилі виховання дитини, які найбільше підходять їх сім’ї! Дана інформація не покликана змінити чиюсь думку чи переконати виховувати дитину інакше! Але мені хочеться дати повнішу картину інформації, щоб у людей не було хибних думок чи тверджень щодо методу Монтессорі.
1. Монтессорі для лінивих мам. За дітьми ніхто не дивиться, повна анархія, «ростуть, як бур’ян»
Це правда, що незалежність та свобода є наріжним каменем Монтессорі.
Надання найменшим дітям можливості вибору та доступність наших домівок сприяють розвитку їхніх здібностей, впевненості та мотивації.
Однак ми надаємо нашим дітям свободу у чітких і безпечних межах, відповідно до віку.
Маленькі діти потребують передбачуваності та розуміння того, що дорослі контролюють ситуацію та що їхнє оточення безпечне.
2. Дітям заборонені удавані ігри, коли вони зображають із себе героїв чи грають із вигаданими персонажами.
Це правда, що дітей заохочують до реальності. Й акцент тут на реальності уявлень про світ, а не заборона фантазувати!
У Монтессорі ми заохочуємо реальні дії, які навчають дітей світу, в якому ми живемо, і дають їм багатий сенсорний досвід. Ми також схиляємось до книжок і матеріалів, які базуються на реальності. Це допомагає дитині зрозуміти світ в якому вона живе, й навчає в ньому краще орієнтуватись. Перед дитиною не стоїть постійна потреба дізнаватись, що реальне, а що ні. Це зменшує велику кількість страхів та тривог пов’язаних з тим, чого насправді не існує.
3. Дітей змушують виконувати роботу по дому
Іноді люди бачать, як малюки підмітають підлогу, і думають, що це їм нав’язали.
Хоча, прибирання – це те, що ми дорослі моделюємо і вбудовуємо у свій щоденний ритм. Це те, до чого маленькі діти справді хочуть бути причетними. Їм це дуже цікаво!
Так, є правило прибрати після гри. Обов’язковим є прибрати гру, перед тим, як приступити до іншої. Але це лише межа, яку батьки будують з повагою до дитини, м’яко й відповідно до віку, що стало для дитини нормою в її сім’ї, як є нормою зняти взуття після прогулянки тощо.
.png)
4. Монтессорі не можна довіряти, бо вона не виховувала власну дитину
Це, напевно, найпоширеніше твердження. Я завжди у відповідь на це, пропонувала спочатку почитати біографію самої Марії Монтессорі, перед тим, як цитувати вирвану фразу з чергової статті, неперевіреного походження.
Марія Монтессорі була надзвичайно сильною жінкою! У часи коли вона жила — жінка повинна була вдало вийти заміж й виховувати дітей. На цьому її роль в суспільстві завершувалась. Педагогиня ж, ризикнула навчатись у виші, ще й на факультеті медицини, куди жінкам був практично закритий вхід. Вона не тільки виборювала своє право здобути освіту на рівні з чоловіками, але й працювала у відмінних, від інших студентів чоловіків, умовах, бо тоді у жінки не було на це права.
Щиро кохавши свого колегу — Джузеппе Монтесано, вона не могла вийти заміж, оскільки це б означало кінець її кар’єрі та роботі її життя. Дізнавшись, що вона вагітна, вирішила народити дитину, але прав на неї незаміжня жінка не мала. Дитину забрав батько, порушивши обіцянку не одружуватись ні на кому, він фактично зрадив Марію, а сина віддав в сім’ю на виховання. Проте, вона ніколи не переставала навідувати його, доки не виборола право опіки. Після чого, вони більше ніколи не розлучались.
Дуже легко засуджувати велику людину, величну жінку, яка колись зробила неможливе, в чомусь їй не підвладному. Й так складно зрозуміти її біль та важку долю.
Мені дуже сподобався художній фільм "Марія Монтессорі. Життя заради дітей". Стрічка не повністю відображає факти біографії, але так гарно показує ті переживання жінки й її боротьбу.
5. У Монтессорі методі взагалі не можна хвалити дітей.
Насправді це частково правда, тільки б я сформулювала це так —
У Монтессорі-методі в дітей виховують внутрішню мотивацію, не оцінюють й не порівнюють з іншими, не маніпулюють увагою до них.
Важливо розуміти, що похвала буває різною. Нам важливо навчитись «хвалити» досягнення дитини так, щоб вона не робила щось борючись за нашу увагу, а робила щось за власним бажанням та інтересом.
Про похвалу детально тут
6. Монтессорі метод для дітей із особливостями розвитку. Він не підходить здоровим дітям.
Цей міф походить із факту, що свою практичну діяльність Марія Монтессорі розпочинала із дітками з певними особливостями розвитку. Раніше із дітьми, що мали затримки розвитку, ніхто не займався. Їх просто ізольовували від суспільства. Спостерігаючи за такими дітками, під час своєї роботи, вона підмітила, що у дітей немає взагалі умов для розвитку. В них немає іграшок, матеріалів для роботи. Їм тільки дозволяють задовольнити найбазовіші їх потреби, як сон та їжа. Дітки були настільки спраглі до розвитку сенсорики, що грались крихточками від хліба. Це все що в них було. Марія Монтессорі довела, що більшість дітей не мало реальних затримок, вони були спричинені педагогічною запущеністю.
Також, на початку кар'єри, педагогиня працювала з дітками із малозабезпечених сімей, які були мало освіченими через відсутність умов для цього. Вона показала, що забезпечивши ці умови, заняття та матеріали, ці дітки покажуть результати не гірші за дітей із найкращих шкіл, що вони й зробили.
Саме тому, ми не можемо говорити про те, що метод Монтессорі був розроблений лише для дітей із вадами розвитку! Цей метод базується на доказовому уявленні про людину та її розвиток. Він адаптивний під дитину будь-якої раси, релігії, соціального статусу та вроджених здібностей, адже покликаний розкрити потенціал кожної дитини.
7. Монтессорі педагогіка не відповідає шкільній програмі й дитині буде важко адаптуватись до школи.
Правда, що Монтессорі педагогіка зовсім не схожа на звичне нам виховання-навчання за конкретним планом для всіх дітей. В Монтессорі підході кожна дитина вважається унікальною у своєму розвитку. Ми ж розуміємо, що в одному й тому самому віці навіть рідні брати будуть мати різні інтереси та потреби.
Ставлення до дитини у такому класі принципово інше. Педагог слідує за природною потребою дитини, при цьому це не означає, що дитина буде мало підготовлена. Навпаки, дітки, що виховуються в даній методиці показують набагато вищий рівень академічних знань, розуміння наук, ніж в традиційній освіті.
Але, після навчання в альтернативних садочках дитині потрібна буде адаптація до школи так само як і дитині, що відвідувала традиційний садок, чи взагалі його не відвідувала.
Які міфи відомі вам та чи вдалося мені спростувати деякі з них? Діліться в коментарях!
