Білінгвізм — це здатність людини висловлюватись двома мовами. За статистикою, білінгвів у світі набагато більше (близько 70%), за монолінгвів.
⠀
Вважається, що двомовність позитивно впливає на розвиток пам'яті, вміння розуміти, обговорювати й аналізувати, кмітливість, швидкість реакції, математичні навички й логіку. Білінгв, що правильно розвиваються, як правило, краще за інших навчаються, засвоюють абстрактні та інші іноземні мови.

Коли починати?

Просто — чим раніше, тим краще! Чим молодша дитина, тим легше буде їй засвоїти іншу мову, в максимально можливому об'ємі та з природною вимовою. Чим пізніше ви вводите мову, тим більше домінувати буде рідна і буде дисбаланс.

Білінгвізм можна розділити на штучний і природний:
⠀


Штучний — дитина розуміє, що мова - це предмет навчання. Вона не розглядає мову як один із засобів комунікації. Втім, якщо створити особливі умови, при яких дитина буде занурена в мовне середовище (наприклад, няня - носій мови), то в кінцевому підсумку мова буде розглядатися як засіб комунікації.

 

Природній — коли мовою говорять з народження, обоє з батьків чи, хоча б, один. Набагато простіше спочатку закласти в дитини думку про те, що на мові можна і потрібно спілкуватися, а не тільки грати. Як вже говорилося, для цього необхідно з самого раннього віку говорити з малюком відразу двома мовами.
⠀

Для того щоб виховати дитину-білінгва, потрібно знати принципи й методи двомовного виховання, а також специфіку мовної діяльності при одночасному засвоєнні двох мов, необхідно не боятися проблем, які виникають, оскільки вони переборні, потрібно враховувати індивідуальні особливості своєї дитини.

 



Для того, щоб створити умови однакового володіння дитиною двома мовами, необхідно збалансувати обсяг спілкування ними на кожній з двох мов.



1. Принцип "Одна людина — одна мова" — коли хтось із батьків говорить одною мовою, а інший на іншій.

2. Принцип "Одна ситуація — одна мова" — ви обираєте ситуації та мову для неї. Наприклад, в супермаркеті говорите на рідній, а на прогулянці на іноземній.

3. Принцип "Один час — одна мова" — коли до обіду ви говорите одною мовою, а після обіду іншою.

 

Якщо не виходить говорити англійською стільки ж, скільки й на українській, то можна компенсувати це забавлянками, мультфільмами, піснями та книжками англійською мовою. Для того, щоб дитина усвідомлювала, що мова — це засіб спілкування з іншими людьми, можна просити друзів і знайомих (що володіють мовою) говорити з дитиною.

Діти негативно реагують на різкий перехід мами на іншу мову (якщо до року ви говорили одною мовою, а після року, вирішили вводити іноземну). Тому, починайте поступово, із віршів і пісень у вашому виконанні. Запросіть знайомого чи викладача, який занурить дитину в мову. Так, перехід буде мʼяким. Дуже хороший варіант — няня зі знанням іноземної мови. Це не бюджетно, але при такій можливості — ще дає хороші результати.

Після трьох років, навчання другої мови можна зробити вже спеціальним. Ви можете організувати заняття в спеціальних центрах, чи домашні, індивідуально з вчителем. Існують білінгвальні садочки, в одному з таких і я працювала в нашому місті. Це ідеальний варіант для діток після трьох. У дітей є заняття із іноземної мови, а також заняття, які у звичайних садочках рідною мовою (грамота, математика, природознавство і т.п.). Дозвілля, іноземною мовою. Так ви зможете знайти однодумців.

Якщо ви вирішили, все таки, виховувати білінгва, то крім мови, вам потрібно навчати дитину культурі мовного середовища. Знайомте дитину із культурними традиціями, святами, кухнею, менталітетом країн, виучуваної мови. Про нас: в нашій сімʼї, ми вирішили, що не святкуватимемо деякі свята, що відзначають у англомовних країнах. Проте, нашим обовʼязком є познайомити дитину із культурою даних народіє, як і культурою інших народів нашої планети. Тут все залежить від вашої особистої ситуації і переконань.

Завжди раджу матусям, через соцмережі чи знайомих, знайти таких самих як і ви мам, що виховують білінгвів. Влаштовуйте спільні вечори чи зустрічі з дітками, щоб у них був досвід спілкування дітей іноземною мовою. Так цікавіше і корисніше.


Міфіфакт:

1. Вивчення двох мов, знижує інтелект. За останні 50 років було проведено дуже багато досліджень, результати яких показали: у дітей-билингвів набагато краще розвинені памʼять, увага, мислення, вони мають кращі математичні здібності

2. Дитина плутатиме мови. Багато батьків справді помічають, що діти-білінгви на початкових етапах говоріння допускають в одній фразі слова з різних мов. це спрацьовуютт «стратегії полегшення»: ті чи інші слова на різних мовах мають більш легку вимову. Але це тимчасове явище, яке з віком практично зникає, зрозуміло, за умови вивчення мов з народження.

 

3. У двомовної дитини будуть логопедичні порушення. Логопедичні проблеми ніяк не повʼязані з двомовністю дітей. Вони можуть виникнути через стрес, проблем в сімʼї, коли дитину примушують говорити іншою мовою. Останні дослідження показують, що різниця у вимові позитивно впливає на розвиток артикуляційного апарату дитини, мовдення на обох мовах стає біль виразним, дикція чіткішою.


4. Вводити другу мову потрібно лише тоді, коли дитина добре засвоїла рідну. Це найбільше заблудження. Чим раніше — тим краще! Коли дитина засвоїть добре рідну мову, ви іноземну будете тільки вчити. Вона не дасться вам природньо, і велика імовірність, що дитині буде важко, а супротиву буде більше.

 

5. Двомовна дитина завжди перекладає слова з мови, яку вона знає гірше, на мову, яку вона знає краще. Це поширена думка монолінгвів. Всі білінгви мають здатність мислити на двох мовах, в залежності від мовної ситуації, конкретної обстановки.

 

6. Якщо точно не слідувати правилам, то виростити білінгва неможливо. Правил багато, вони виробляються в кожній конкретній життєвій ситуації. Краще нехай дитина виросте в сприятливій дружній обстановці, спонтанно спілкуючись на будь-яких мовах, ніж з примусу, в стані постійного стресу буде слідувати правилам батьків.

7. Після трьох років життя в мономовноиу середовищі дитина ніколи не зможе стати білінгвом. За результатами останніх досліджень, білінгвами стають діти, що потрапили в двомовне мовне середовище від народження до 11 років. Але тут все теж дуже індивідуально, в залежності від конкретних життєвих обставин кожної людини. Якщо не підтримувати другу, нехай навіть рідну мову, не мати мовної практики, мова поступово деградує і відмирає. Тобто навіть у білінгва зберігається здатність стати монолінгвом.

 

А які міфи чули ви?

 

Чи виховуєте ви білінгва?