Допис написано у співпраці із мережею дитячих клінік «Френдлік»

 

Що таке руховий розвиток дитини? Чи існують норми рухового розвитку дитини? Чи варто очікувати на перші самостійні кроки в 1 рік?

 

Все це ми запитали у лікаря-педіатра та дитячого невролога, викладачки кафедри фундаментальних та медико-профілактичних дисциплін Міжнародного Європейського Університету Юлії Ізірінської.

 

- Важливо розібратися, що таке норма. Насправді слово “Норма” давно немає єдино правильної відповіді. Оскільки актуальнішим на сьогодні є вислів “діапазон норми”. Потрапляння дитини в діапазон норми по часу опанування рухових навичок — найважливіша ознака розвитку, як моторного так і психо-мовленнєвого. І це свідчить не лише про виконання дитиною певної дії. Адже кожна навичка це координований розвиток опорно-рухового апарату та нервової системи дитини.

 

- Що це означає глобальніше?


- Мозок дитини на кожному етапі розвитку подає імпульси до м'язів, які мають отримати та розпізнати цей імпульс, виконати чітку дію, та надіслати за механізмом зворотнього зв'язку інформацію до мозку про виконання дії. Таким чином мозок, м'язи та провідна система постійно тренуються, а розвиток динини є щоденним та безперервним.

- Розвіюючи міфи хочу запитати — чи дійсно дитина має рівно в 4 міс. чітко перевернутися на живіт, сісти в 6 міс, вже в 7 міс. активно повзати а в 12 робити самостійні кроки?

 

- Звичайно, що ні. Повертаємося знову до діапазонів норм. Наприклад, переворот на животик це навичка яка формується від 3 до 5 місяців. Сидіння від 5 до 8.5 місяців. А самостійна ходьба без допомоги від 12 до 18 міс. Важливо пам'ятати що чим складніша навичка, тим більш координованої дії м'язів та нервових структур вона вимагає. І тут не може двох однакових дітей, саме тому ми не говоримо про єдину норму.
Але якщо дитина в 3 міс. не тримає впевнено голівку, не перевертається в 7 міс. а в 9 міс навіть не робить спроб сидіти самостійно сідаючи та утримуючи рівно спинку, це може бути червоним прапорцем моторного розвитку дитини.

 

Такою надзвичайно очікуваною є навичака “Самостійна хода”. Давайте детальніше розберемося, коли ми можемо сказати, що дитина почала самостійно ходити. Насамперед важливо розуміти, що вікно набуття цієї навички доволі широке, а саме від 12 до 18 місяців. Чого ж варто очікувати у 12 місячної дитини?

 


В цей період вікового розвитку:


- дитина може ходити, тримаючись за опору, за одну руку або самостійно.
- дитина може вставати і намагатися присісти з положення стоячи.


Але оскільки ми завжди оцінюємо набуття дитиною нових навичок комплексно, важливо зауважити і когнітивний, соціально-емоційний та психо-мовленнєвий розвиток дитини.


В цей період часу:


- дитина може тривалий час бавитися іграшками самостійно
- дитина починає проявляти емпатію, співчуття до іншої людини, прагне схвалення та підтримки у відповідь на свої дії, цілує маму, тата, використовує жести “папа-папа” та надсилає повітряні поцілунки.
- якщо батьки навчали дитину, вона починає послуговуватись вказівним жестом ( показує вказівним пальцем бажане)
- дитина говорить одне, два слова, але вони ще мають право бути не чіткими. Вона починає імітувати звуки мовлення та використовувати жести для комунікації, що є надзвичайно важливим етапом розвитку мовлення.
- дитина починає використовувати великий палець та вказівний палець для того, щоб захоплювати та досліджувати дрібні деталі іграшок, шматочки їжі.


- Що ж таке самостійні кроки, як вони виглядають, що їм передує та як батьки можуть допомогти дитині безпечно набути цієї навички?


До моменту самостійної ходи дитина може:
- самостійно стояти
- боком ходити вздовж опори
- вставати біля опори
- ходити вздовж опори з ротацією тулуба
- робити кроки від опори до опори
- опускатися вниз, стоячи біля опори, тягнучись ручкою
 

Якщо дитина робить самостійно не менше 5 кроків , одна нога рухається вперед, а інша при цьому утримує вагу тіла — ми вважаємо, що дитина вже почала самостійно ходити.


- Чи потрібно для формування навички “самостійна хода” використовувати захисні девайси та штовхачі ?


- Штовхачі, як допоміжний інструмент не несуть шкоди для дитини, якщо вона вже самостійно ходить біля опори, відриваючи одну руку від опори, утримуючи при цьому рівновагу.


Важливо, аби штовхачі були доволі повільними, щоб дитина встигла скоординуватись вчасно і не впасти з початком їх руху. А також відповідали її зросту та бути легкими і зручними для дитини, не викликали дискомфорту та негативної реакції.
Щодо захисних девайсів, до прикладу шоломи від падінь, не є вкрай важливим інструментом розвитку. Дитину не просто не можливо вберегти від усіх падінь, а й не варто. Оскільки, коли вона починає ходити, у неї активно розвивається вестибулярний центр, а захисний “шолом” може затримувати орієнтацію малюка в просторі. Також використання такого типу девайсів подовжує час рироднього формування мехнізмів “страховки” себе від травм. Коли дитина отримує певний досвід падіння, вона починає розуміти, що в неї немає захитсу, тому потрібно уникати травмування і саме так починає формуватись обережність, спостережливість, що теж через досвід тренує мозок та формує нові нейронні зв'язки.

 

- Дякую Вам, що дали розуміння таких важливих фізіологічних умов для здобуття цієї навички! Що ж хотіла б також поділитись важливими моментами, з педагогічної точки зору, врахувавши які, ми зможемо допомогти дитині в цей особливий період.

 

Важливо розуміти, що для стимулювання навички ходьби малюку також необхідний підготовлений простір. Ми знаємо, що орієнтовно у віці 7-10 місяців дитина буде підтягуватись за опору. Чудово, якщо нам вдасться створити таку опору вдома. Це можуть бути пуфи, стійкі стільці чи класична Монтессорі перекладина вмонтована в стіну.

 


Важливий момент — дозвольте вашому малюкові гратися босоніж на підлозі. Це надає йому повний чуттєвий зворотний зв'язок через ноги і підтримує здоровий розвиток стопи.

 


Можливо, вам доведеться змінити розміщення меблів в оселі. Попіклуйтесь про захисні кути, заберіть дорогоцінні вази з підлоги, якщо ви ще цього не зробили на етапі повзання дитини. Всі меблі на цьому етапі повинні бути закріплені до стін. Те ж саме стосується техніки. Про те, як створити безпечний простір для дитини вдома — читайте це допис, бо в період навчання ходьби ці поради життєво необхідні!


Ми можемо також заохотити дитину рухатись до нас, мотивуючу цікавим предметом чи іграшкою. Можливо малюк навіть наважиться відпустити опору й зробити декілька кроків до вас.


Дуже корисним буде мотивувати дитину опуститись за іграшкою на підлогу й встати з нею. Це навантаження допоможе удосконалити правильне приземлення на підлогу. Для цього періоду можна познайомити дитину із трекером.

 

 

Коли ваш малюк починає робити перші кроки, спробуйте тримати його за руку на рівні плеча або внизу біля сторін. Якщо ви тримаєте його руки над головою, коли він вчиться ходити, ваше дитя буде покладатися на ваші руки для підтримки, а не буде залучати основні м'язи тіла та баланс.

 

Дослідження показує, що діти віком від 12 до 19 місяців, в середньому, падають 17 разів за годину. Падіння, як ви вже сказали — це нормальний етап навчання. І дуже часто батьки не можуть стримати своїх емоцій хвилювання. Тому, дуже важливо, щоб ви спокійно реагували на ці ситуації й не давали дитині сигнали, що сталось щось жахлива, коли вона йшла й приземлилась на сідниці. Буде набагато краще, якщо ми у відповідь навчимось казати щось нейтральне, описуючи те, що сталось: «О, ти призевлився/лась на сідниці», «Ти впав/ла, як себе почуваєш?», «Допомогти тобі піднятись?», «Бумсь».

Чи є користь з ходунків та вожжів?


Ходунки не підтримують правильну координацію м'язів і обмежують рухову активність, не дозволяють дитині навчитись відчувати баланс тіла, вони створюють непотрібне навантаження на хребет дитини.
Деякі дослідження показують, що ці типи ходунків можуть також бути пов'язані з затримками в ходьбі. В Канаді вже заборонено рекламувати, купувати та використовувати ходунки. Якщо в канадському будинку будуть знайдені ходунки, то сім’ї буде виписаний штраф розміром 100 тисяч доларів США. Американська академія педіатрії закликала до їх заборони й в Сполучених Штатах.

Користь іграшок для штовхання


А от різного роду візочки, дитячі вагончики, коляски, іграшки-каталки будуть нести лише позитивний вплив на розвиток ходьби. Тому їх нам якраз і варто придбати.
Орієнтовно з 13-15 місяців будуть також актуальні й іграшки, які дитина може тягнути за собою, як машинки чи тваринки з колесами й на шнурку. Вони допоможуть удосконалювати навичку самостійної ходьби.

 

А що по взуттю?
 

Найкраще, коли ваш малюк вчиться ходити босоніж. На стопах ніг є тисячі нервових закінчень, що робить їх особливо чутливими до вібрацій, текстур, температур та інших стимулів. За хорошої погоди, дозвольте малюку ходити босоніж по траві, піску та іншим безпечним поверхням на вулиці. Класним матеріалом зараз будуть сенсорні доріжки.
перед тим як обрати перше взуття, привчіть дитину до шкарпетки. Потім дозвольте побути у взутті не стаючи на ноги, а у вас на руках чи на колінах.


Яке взуття обрати?

 

Воно повинно бути супер гнучким. Спробуйте зігнути його навпіл, щоб носок і п'ята доторкалися. Підошва також не має бути слизькою, щоб зчіплюватись із підлогою й виключити можливість того, що дитина послизнеться. Дитина вчиться балансувати, коли її пальці мають достатньо простору в носку. Тому ідеальне взуття має округлий й широкий передній відділ. Чудово, якщо взуття має велкро-ремінці, що можна регулювати по посадці. Взуття повинно бути супер легким, бо дитині, що навчається ходити й без зайвої ваги не легко підіймати ніжки. Перевіряйте чи не виросла стопа із цього взуття раз на місяць.