Допис написано у співпраці із мережею дитячих клінік «Френдлік»

Ми чітко розуміємо, що дає нам можливість говорити. Мовлення вербальне чи невербальне дозволяє нам легко адаптуватися до середовища та досліджувати цей світ. З самого нашого народження, ми чули голос мами й він нас заспокоював. Ми очима шукали маму в кімнаті по голосу, досліджуючи простір навколо й з часом, імітували звуки, які видають дорослі, щоб адаптуватись до умов середовища.

 

Щоб дитина почала говорити вона повинна мати розвинені голосові зв'язки, що функціонують в нормі та добрий слух, що допоможе їм чути звук. Саме тому, перше наше базове завдання, як батьків упевнитись у нормальному розвитку й функціонуванні органів та своєчасно перевіряти їх, особиливо після перенесення захворювань ЛОР-органів. Також важливо не вдаватись до самолікування й довіритись спеціалістам, якщо ви помітили симптоми захворювань.

 

В перший рік життя нам так мало потрібно для того, щоб розвивати мовлення дитини, адже це природний процес. Діти народжуються з усім необхідним, щоб освоїти мови їх етнічного й культурного оточення. Забезпечивши багате мовленнєве середовище, ми можемо сприяти їхньому навчанню, але в кінцевому підсумку мовлення — це щось, що вони освоюють самостійно, поетапно, розвиваючись поступово починаючи від гуління до таких довгоочікуваних перших слів. На відміну від письма й читання, що потребують від дитини попередньої підготовки, зусиль та навчання з боку дорослих, вміння говорити — природний процес, що розвивається само собою, якщо дитина росте поміж людей.

 

 

Коли у дитини починає розвиватись мовлення?


Ще задовго до народження самої дитини, на 23 тижні в утробі, плід починає чути звуки. Наш голос, музика, яку ми слухаємо, книги, що читаємо в голос, всі ці нові й цікаві звуки чує наше дитя.

 

Перші три місяці життя

 

Більшість часу, коли ми піклуємось про дитину, ми носимо її, заколисуємо, годуємо, тримаючи близько до свого обличчя. Саме ці моменти є найбільш природними для нас, щоб спілкуватись. Вона вас чує. Чути, слухати — це розвивати своє мовлення. Тому, чим більше батьки є холодними й мало комунікативними, ти менше вони сприяють процесу мовлення у дитини.

 

Співання пісень та читання книг не має на меті донести зміст дитині в цей ранній вік. Наша ціль подарувати новонародженому якомога ширше багатство звуків. Діти в цьому віці сприймають не те, що ви говорите, а як ви це говорите. Вони орієнтуються на вашу інтонацію, висоту голосу та емоції, з якими ви це говорите.

Важливо в цей ніжний період вберегти малюка від гучного й постійного шуму в середовищі. Такі зайві перешкоди, як телевізор, що постійно грає на фоні та навіть музика можуть перевантажити нервову систему. Зараз дитині важливо навчитись розрізняти живий природний звук дорослих та штучний звук в середовищі. Намагайтесь не залишати на фоні ці речі на постійній основі.

 

Також всі експерти погоджуються, що дурник може перешкоджати розвитку мовлення, адже складно дитині белькотіти й імітувати звуки, коли рот постійно закритий чимось, що дитина ще самостійно не може усунути через недостатньо розвинену координацію рук та м'язів пальців.

 

Ми розуміємо, що плач дитини — це єдиний спосіб комунікувати з нами зараз, подаючи сигнали. Тому, постійне намагання швидко припинити цей звук буде створювати перешкоду у нашій адаптації й розумінні потреб дитини. Коли дитина плаче — це не означає, що ми погані й не можемо справитись. Плач — це сигнал, що допомагає малюку повідомити нам свою потребу. Намагайтесь сприймати її в такому позитивному ключі.

 

З 3 до 6 місяців

 

Наша дитина уже набагато краще бачить наше обличчя, те як ми рухаємо губами та чує, що звуки виходять саме після того, як рот відкрився. Це викликає захоплення дитини. Вона може не розуміти, що ми говоримо, але вона зчитує емоцію. А саме наша емоція провокує дитину спробувати так само.

З 3 до 4 місяців ми вже можемо побачити зворотний зв'язок. Коли ми говоримо з дитиною, ми можемо робити паузи, ніби очікуючи відповіді від неї. Адже саме в цей період дуже часто дітки починають видавати те довгоочікуване белькотіння.

 

В цей самий період дитина починає відтворювати голосні звуки. І це вже можна вважати мовленням й ставитись до нього серйозно. А серйозно — це відповідати на нього й реагувати. Підтримуючи зоровий контакт, поклавши дитину перед своїм обличчям, відповідайте на її розмови. Проте, важливо зазначити, що ці відповіді не повинні бути "аґуканням". Говоріть дорослою мовою, зрозумілими реченнями.

 

Близько 5-6 місяців, з'являється поєднання приголосних із голосними у мовленні дитини.

 

Дуже часто спостерігаю у блогах матусь із заходу, як вони навчають дітей простій мові жестів в період з 6-9 місяців.


Це допомагає дитині, що ще не може повністю пояснити свою думку, доносити до нас змісти у доступний їй спосіб.

 

Ви можете пропонувати дитині перші книги не просто із формами, а зі змістовним зображенням, яке можна описати. Хай це будуть живі зображення реальних об'єктів, зрозумілих дитині. Тих, що можна зустріти в оточенні. Дуже цікавим дитині буде книга близьких людей, яку ви можете створити самостійно. Книга — це матеріал, що все раннє дитинство буде вашим незмінним помічником в розвитку мовлення.

З 6 до 9 місяців

 

Дитина уже розуміє деякі наші вказівки й може їх виконувати. Відкрити рот на прохання чи помахати па-па. Вона чітко починає розуміти тональність слова "ні". Саме час для гри "Ку-Ку". Вже близько 9 місяців малюки розуміють багато слів. Відгукуються на своє ім'я, можуть пояснити свої потреби без плачу, дехто може навіть відтворити деякі поодинокі слова.

 

Після року, ми далі збагачуємо досвід дитини живим мовленням. Ми читаємо ще більше книг, пісень та віршів, забавлянок й римівок. Ми презентуємо творчі матеріали, розвиваємо, як дрібну моторику, так і велику. Бо саме такий розвиток в балансі й допомагає нашій дитині заговорити швидше.

 


Мультфільми

 

Дуже важливо також дотримуватись рекомендацій ВООЗ щодо перегляду мультфільмів. Є хибна думка, що вони можуть якось корисно сприяти розвитку мови, збагачувати словник дитини, але це міф. Шкоди від такого сенсорного навантаження на ще не сформовану психіку набагато більше, ніж користі в надії вивчити пару нових слів.

 

Перегляд мультфільмів є пасивною діяльністю, яка не вимагає активної участі або взаємодії, що є важливим для розвитку мовлення. Психологи зазначають, що активне спілкування, читання та інші інтерактивні види діяльності краще сприяють мовному розвитку, ніж перегляд телевізора . Дослідження показують, що у дітей, які проводять більше часу перед екраном, ніж у живому спілкуванні з дорослими може прослідковуватись затримка мовленнєвого розвитку.

 

Отже, надмірне споживання мультфільмів в ранньому віці може перешкоджати ефективному розвитку мовлення у дітей. Важливо дотримуватись рекомендацій спеціалістів щодо часу перегляду мультфільмів і вибирати якісний контент. Як правильно переглядати мультики з найменшою шкодою читайте тут.


Білінгвізм

 

Зараз це питання є особливо актуальним, бо багато батьків виїхали за межі України і їх діти відвідують іноземні заклади освіти. Або ж батьки, що вживали в розмовній мові переважно російську, переходять з дітьми на українську, щоб полегшити їх адаптацію до мовного середовища в навчальному закладі.


Всі хвилюються чи двомовність не зашкодить вивченню дитиною мови. Тут є безліч суперечливих думок різних експертів. Існують дослідження, що білінгвізм позитивно впливає на мозок дитини, хоча з іншого боку, можна помітити менший словниковий запас у дитини у кожній мові. Якщо з самого народження ви вирішили розмовляти з дитиною, припустимо, англійською, а рідна буде українська, буде ефективно, якщо один із батьків буде розмовляти з дитиною одною мовою, інший іншою. Або ж ви виділите певні моменти в дні, коли спілкуєтесь іншою мовою. Чи певне середовище, наприклад, в бабусі, де ви переходите на другу мову. Радимо вам прочитати цей допис про білінгвізм, якщо ця тема вам актуальна.