До дня батька, хочу поговорити з вами про роль батька в сім'ї.

Дуже часто з появою дитини партнери стають не одною командою, а поступово — противниками, що кожного дня стикаються у батлі за звання "кращого батька". Як зупинити себе, зберегти гармонію і залишитись не тільки хорошими батьками, а і партнерами?
⠀
Мами, як часто у вас було стійке переконання, що ваша думка важить більше, що ви маєте більше права на прийняття рішень? Бо ви виносили цю дитину, бо ви з нею більшу кількість часу, бо ви постійно читаєте і розвиваєтесь в темі виховання.
В мене таке було часто.
⠀
Чи приведе це переконання нас до позитивного фіналу? Те що ви залишитесь праві. Чого це може коштувати вам чи навіть дитині?
⠀


Що нами керує — власний досвід, безперечно. Досвід, що загартував покоління жінок. І якщо раніше чоловік був єдиним способом в принципі народи дитину, і на цьому його роль закінчувалась, потім це переросло в "Заробити на сім'ю", потім у виховання батька по типу "Ти лише чекай, ввечері батько як прийде..." То зараз це так більше не працює!

Чоловік, як і жінка — повноцінний партнер у сім'ї. Ніщо нас не відрізняє. Ми рівні батьки в правах для своєї дитини. Звісно, є різні моделі сім'ї. Все впирається і у ваші домовленості з партнером, і у релігію, і в культуру. Якщо ви домовились "на березі" про це — і вам ОК, то будь ласка. Але якщо ви "шматуєте" один одного доріканнями, щодо того хто важливіший і чиє слово останнє — щось потрібно робити.
⠀
Все більше статей про те, яка важлива роль батька для його дитини. Чоловік має таку ж інтуїцію, такі ж інстинкти, як і мати, таке ж бажання виростити і піклуватись про своє потомство. То, як йому протистояти нашому: "Гей, я взагалі то виносила цю дитину в власному тілі, я її годувала своїм молоко, я..." І тисячі я. Яку силу буде мати чоловік проти нашого Я.
⠀
Я не стою зараз ні на чиєму боці. Я була там, на волосинці від того, щоб все покотилось в нікуди через моє "Я". Ми ж можемо багато, вірно. Ми здатні на все самі. А чи потрібно?
⠀
Далі трохи НЕ моїх порад, про те, як зберегти пару, і яка роль батька в сім'ї.

 

ПАМ'ЯТАЙТЕ — ВИ ОДНА КОМАНДА

Підсилюючи хороші якості партнера, підмічаючи силу одне одного, ми можемо стати дійсно класною командою.

Банальна фраза, що дуже добре генерує — «Діти виростуть, а ви залишитесь».
І що залишиться на мінному полі, залежить лише від старань обох.

Є ситуації, коли немає шансів зберегти сім’ю. Але дітки залишаються. Й дуже важливо тоді грамотно побудувати стосунки, щоб контакт кожного з батьків задовольняв потреби дитини, забувши про ваші образи.

 

НЕМАЄ ПІДТРИМКИ

 

Насправді ми злимося на партнера тоді, коли не відчуваємо підтримки.

Чому ми її не бачимо? Я згадую найважчий період в моїй сімʼї. Чому все так? Хто винен? Купа розпачу.

Якщо обвʼязки розділені не рівноправно завжди будуть непорозуміння. Ми змінювали наші зони компетенції постійно. Колись у мене було більше роботи й мені була важлива підтримка, колись у чоловіка. Можна домовитись про все. Важливо просити про допомогу.
Бо я просити навчилась не одразу. Ображалась тихенько про себе. А виявлялось, що чоловік навіть не підозрював, що мене щось не влаштовує.
 

НЕДОВІРА 


Наступне «Чому все так?» є результатом «Я знаю як краще», «Він так не вміє», «Він щось наробить».

Наша недовіра не робить нікому добре. Подумайте, що такого жахливого станеться, якщо щось він зробить не так. Ну що? Чи варто воно того? Кінець кінцем, намагайтесь не втручатись в їх взаємодію з дитиною. Якщо щось вам не подобається все можна обговорити на одинці, домовитись, донести чому інакше буде для дитини краще. І діяти за одно.
Тому що це насправді дасть більше спокою і відчуття безпеки дитині.

ЩО ЯКЩО У БАТЬКА ІНШИЙ СТИЛЬ ВИХОВАННЯ АБСОЛЮТНО ПОЛЯРНИЙ ДО ВАШОГО?

Ніхто не хоче мати нещасну дружину і дитину. Кожен чоловік хоче зробити наше життя комфортним, інша справа якими методами.

Всім важко бути батьками. Нам доводиться багато вчитись, тому що не пощастило всім із хорошою моделлю сімʼї, що живе в гармонії. І коли нам важко - працює лише «рептильний» мозок, який діє за схемою «Роби те, що записано на підкірці».
Зазвичай, все це вирішує відпочинок, краще спільний, й обговорення таких речей.

Говоріть про все що вас турбує. Але не з позиції «Ти..., ТИ..., ТИ в усьому винен!». А з
позиції «Я не відчуваю достатньо підтримки», «Я бачу як тобі важко, але це не найкращий спосіб донести дитині те що хочеш».
Використовуйте «Я повідомлення», без притензій і дорікань. Все з повагою. Ви рівні.

ДИТИНА ОБИРАЄ ОДНОГО З БАТЬКІВ


Дуже частим явищем є коли, дитина обирає більше одного з батьків. Вона хоче, щоб лише він/вона його купали, годували, грали з ним. Це може сильно ображати іншого. Проте, це абсолютно нормальне явище для тоддлера, який не здатний одночасно слухати обох відповідальних дорослих. Це не говорить про те, що хтось кращий, тому дитина обирає його. Часто малюки тестують таким чином межі дозволеного. Що ж, тут важливо також зберігати вашу дорослу позицію, м'яко й з повагою пояснювати, чому зараз буде доглядати за дитиною один, а не інший.
Все ж, пам'ятайте, що це лише періоди. Вони швидко змінюються. У два роки наша донька казала, що любить більше мене, через тиждень хотіла, щоб купав її тільки тато. Зараз (в 4 роки й 10 місяців) їй необхідні рівною мірою обоє. Часто ми чуємо "А давайте всі разом...".

Які ваші думки? Як вдається ладнати в парі й чи хотілося б вам, щоб чоловік приділяв вихованню дитини більше часу?